Ламати свої кістки від болю серця,
Душу рвати без проблем,
Знати, що все майбуття стерти,
Знати, але всеодно на краще надіятись....
Не можеш зламатися в погляд,
Повітря перевернулося знов....
Вибух. Вогняна пара без лави,
стікає до низу кров.
Проявляєш себе на витягнуту руку,
з римою не все гаразд, розлука...
Плач і гнів зранку,
Все інше просто забуте після бурхлимвої п*янки....
От і добре!!!!!!!!!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265916
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.06.2011
автор: Даша Піддубна