Подих осені в душі моїй,
Немає більше спогадів і мрій.
Війнуло холодним вітерцем,
Душа моя гуляє манівцем.
Я простягну до неба руки
І відчую, як відходять муки
Кохання, любові, чекання,
В мене в серці не буде страждання.
Дивлюсь навкруги: осінній лист опадає,
В голові питання – що мене далі чекає?
Чи не стану я бездушною, черствою,
Як осінь ця – байдужою й холодною такою?
На опалий лист схожа душа моя,
Я йду по вулиці самотня, одна,
Та це не спричиняє мені болю,
Я просто є сама собою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265697
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.06.2011
автор: Яна.