Скажи, моє серденько, чом зажурилася нині?
Де посмішка юна і радість омріяних днів?
Чому не співаєш, мов ластівка в нашій калині?
Навіщо сховалась у тінь від печалі і снів?
У пам'яті вічно моїй скарбувалась картина,
Коли ти весела і радісна йдеш у життя,
Коханням безмежним заквітчана твоя стежина
І впевнено поруч з тобою крокую і я
Навіщо у серце своє ти впустила розлуку,
Гірку та непевну сльозинку сумнівності дум?
Візьми ж бо мою у свою для надійності руку
І будемо й далі ми разом долати буденності сум
Хай Віра й Надія святі у прекрасне Кохання
Несуть нас у вирій сердечний дощу почуттів,
Щоб сила цілунків і ніжності щирі зізнання
Одвічно плекали взаємність у радощах днів!
16.06.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265416
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.06.2011
автор: Serg