Ти красива до болю,
Я картаю себе,
Проклинаючи долю,
Що забрала Тебе.
Що було пам’ятаю,
Кожен Твій завиток,
Безкінечно листаю
Пожовтілий листок.
Кожну риску і складку,
І фальцет і баси,
Залишив я на згадку
Про щасливі часи.
Та життя ставить мітку
Нам на стіни глухі
І вертаємось в клітку
Через власні гріхи.
Можна все пізнавати
На словах в парі фраз,
Але дико кохати
Нам дано лише раз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265288
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2011
автор: kalush