Мені знайома ця молитва аж до болі
молитва не до Бога до божків
ти топиш страх свій в алкоголі
ти вбив її хоча колись любив
А може не любив й не любиш
обманом закохав у себе Янголя
а зараз ти за іграшкою дуже тужиш
в твоїй колекції вона перлиною була
Красиве тіло наче у богині
але тебе привабило не тільки це
було щось особливе в тій дівчині
щось загадкове що так манило тебе
У формах досконалих заховалася душа невинна
вона тебе повчала хоч не завжди розуміла це
бо ти для неї ідеалом був мужчини
не знала що зловив її в сільце
Але такі як ти не вміють співчувати
для тебе все це було тільки гра
не може ж бо серійний вбивця покохати
ту жінку яка жертвою його була
Ти граєш бога... думаєш керуєш світом?
усі із острахом чекають вбивства нового твого
але бояться не тебе а монстра що у тобі зачаївся
бо знають що людина не всесильна от і все
Хоч ти і вбивця та тобі не обманути часу
повільно він висмоктує з тебе життя
у нього тобі варто б було поучитись
бо він не знає ані докорів сумління ані каяття
Ти підеш в забуття хоч безліч жертв у тебе було
а час із задоволенням зітре усі твої сліди
і ти залишишся в книжках немов страшне минуле
бо доскалий вбивця тільки час йому підвладні є віки...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265202
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.06.2011
автор: Хрустік