Глибокий ультрамарин.
Хвилями вітру зносяться зорі на берег.
А ти їх збираєш один,
Вибираючи подумки кращі для мене…
Не розпитуй,
Просто полізь у нагрудну кишеньку,
Розгорни мапу світу,
Розгорни пелюстки вітру,
Надихайся мною, віддай мені свої зорі…
Кидай одну по одній,
Нехай котяться, мов клубки золоті,
Та вказують шлях
До мене…
Розмотуй,
Сплітай наші долі,
Мереживо кольору неба,
Глибокого ультрамарину,
Хвилями вітру зносяться зорі на берег.
А ти їх збираєш один,
Вибираючи подумки кращі для мене…
Повну пазуху назбираю
Папороті квіту
І роздаватиму щоночі
Тобі гаряче світло,
Аби кохання не зурочить!
12.06.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265154
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.06.2011
автор: gala.vita