Мокрі, зморені блискавка з громом
Заглядають до кожного в гості.
Вони бачать щасливих нас вдома
І лиш заздрять спокусливій млості,
Що бентежить душу дівочу
І звиватись змушує тіло.
Моя грішниця ночі лоскоче
Частим диханням й стогоном вміло.
Ці мурашки не вміють брехати,
Ця волога ніч із грозою
Не дає двом закоханим спати -
Аплодує дощем нам з тобою.
Її плечі - плечі богині,
Її піт - родом із Раю.
Мені тепло так, наче нині,
Ще живий, ще люблю й обіймаю.
За любов і за ніч розплатились
Ми обоє сповн́а і без ж́алю,
Лише шкода, що швидко скінчилась
Ця гроза під девізом - Кохаю!
14.06.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265135
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2011
автор: герой