Очима сірими як вечір
Душі торкаєшся тривожно,
А думка холодом за плечі:
Не можна...
А небо гралося вогнями,
Наче за щастя наше злилось
І серце п*яне до нестями
Спинилось...
Від подиху твого хмелію,
Спокуса венами пульсує,
На розум втративши надію,
Цілую...
Пірнули руки у волосся
І пальці в поцілунку злились.
Не утішайся, що здалося,
Наснилось...
Ми спокій віддали безтямно
Й на божевілля захворіли
За право дотику думками
До тіла...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264850
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2011
автор: Просто Тетяночка