Стемніле розбалакалося небо…
Електричними гадами живиться простір…
Альтанка підставляла свої ребра
Пила жагу і проголошувала тости…
Плющем сповите сновидіння…
Дощем розчесані чуприни верб …
Настояне на сполохах коріння…
І лине спів земних джерел…
Ніч перекреслена безсонням.
Ніч заливається за комір
Неврівноваженим , нескромним
Вологим поцілунком , срібним соком…
Гармидер в небі: Зевсові дарунки
Вже не вміщаються у короб.
Стрічки атласні у химерних візерунках,
Вплітаються у річку і у гори…
…Танцює ніч, гойдає штори,
Чуттєво розхиляє брами неба
І тягне заповзято вгору…
Та я стрибаю вниз, до тебе!
11.06.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264396
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.06.2011
автор: gala.vita