...у пустелі мого серця проросла троянда,
омиваючись римованими сповідями дихала-
Пахощами малювала світ
і залишалась квіткою серед блукаючого люду.
Життєдайні піски відривались від землі
і летіли в небо, щоб троянда могла сяяти.
Пустеля мого серця перестала бути пустелею-
так прирікають на вічне цвітіння квіти,
так вчаться вбивати умовність простору і часу-
ТРОЯНДА ПУСТЕЛІ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264015
Рубрика: Присвячення
дата надходження 08.06.2011
автор: Biryuza