Бракує світла.
Бракує тепла.
і назад не веде жодна з доріг.
Аби вдалося вибити з голови всі моменти..
зтерти всі хвилини - коли я ще могла торкатись тебе,
коли ти обіймав і дивився в очі так настирливо довго. Але відкрито і тепло.
А тепер, наче за це довге літо ти - як півночі - холодний погляд, злі зіниці.хоча
це може тільки зранку і тільки мені здається ...але ж здається ...
І мені то не дає спокою
Ті тупі хвилювання через край настільки вже остогидли,
терпіти те далі сил зовсім немає
і хочу вбитися в тяжких небесах
і страх -
в моїм серці ,в душі обезсилій,
і відчай, і біль у очах, і страх ,знову страх....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.06.2011
автор: LIRA