Співає пісню крило птаха.
Так ніжно й різко водночас.
Про те, що є,
Про те, що буде в нас.
Він не прощається з весною,
З її нестримністю в розвої,
З її духмяною душою,
З її солодким паром повноти життя.
Він тягне струни неба, що на сонці,
Голками падають додолу,
І губляться у травах-килимах, у серці.
У твоєму.
І моєму.
В половинах, більших за ціліші.
Різка і ніжна пісня крил на неба дні
Вирує, б’ється нотою, кипить і в’ється
Над мріями моїми, там де ти
Прекрасний Велет на Моїй Землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261333
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2011
автор: Sundreen