Пробач...прощай...
Так тривати більше не може,
Якщо хочеш все забудь,якщо хочеш пам'ятай,
Наша інтрига ні на що несхожа.
Най,сміються і бідняк,і вельможа,
Все уже сказано,зроблено,
На це була воля Божа
І це уже давно у думках оброблено.
Це все уже минуло,
Це все уже не майорить,
Але це все таки колись було,
І ми за для цього хотіли жить.
Я не знаю чи було у нас кохання,
Я не знаю чи у серцях наших існувало,
Але воно перетворилось у розчарування,
І болем,і печалю стало.
І ці рани розпливлися,як ріки,
І це для когось уже забути,
І я б уже забув та тільки -
Спогад не може у голові заснути.
Бо таке не забувається,
Бо це один з періодів життя,
Але все рівно для нас,
Щораз ставати світліше буття.
Ці слова сповнені болем і печалю,
І їх тяжко казать мені,
Але ти знай що я їх пішу не для піару,
Я просто кажу все що є в моїй душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260855
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2011
автор: Юкраїнський_Алхімік