Кохання як море, ти острів на ньому
А я мов вітрильник несуся додому
Та бухта твоя, вже давно не моя
З'явилась між нами коралів стіна
Зімкнулися хмари і шторм настає
Мене мов соломку рікою несе
Та опір стихії поставить не вмію
Вціліти від рифів я вже не зумію
Розбитий лежу на твоїх берегах
Спустошений острів на моїх очах
Стихія це сварка, а рифи біда
І вже охолонули наші серця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260438
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2011
автор: Dr.Stom