Сподіваюся на чудо, перебираючи і щитаючи пальці,
Все, забудем, що ми люди на його вішАльці,
Як лялькові ми сновиди, зітхаємо, полегшення,
Ми безсмертні лідери, нас не чекає страчення,
Що шукаємо те лежить на дні у чулані,
Все в нормі, все гаразд, хто там у тумані?
Пустота, що пожирає душу давить в скроні,
Пустота це саме те, що існує в моєму домі,
А я в цій пустоті, як тінь на стіні,
Я примара, яка живе кров*ю на рукаві...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259870
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2011
автор: Даша Піддубна