Припинити блукання

Ти  пішов,  так  було  комусь  треба,
Не  мені,  не  тремтіла  б    душа,
Не  здіймався  би  смуток  до  неба,
Й  не  давала  б  усім  відкоша.

Та  кого  запитати,  навіщо
Викидають  нас  геть  з  почуттів,
Бо  любити  щасливо  -то  грішно,
Хоч  страждати  ніхто  не  хотів.

Як,  напевно,  було  б  ідеально
Всім  роздати  кохання  на  двох,
Припинивши  навіки  блукання
Половинок  чужих  багатьох.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259784
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.05.2011
автор: Есмунт