***

Осіннім  вітром  холод  обіймає,
Несе  розлуку  літові  в  долонях,
І  навіть  ватра  сумно  дотліває,
Мене  чекає  потяг  на  пероні.

Це  не  печаль,  не  жаль,  немає  туги.
Колись  тебе  я  називала  просто  другом.
Гриби  у  лісі  осінь  вже  віщують.
Літа  ідуть  –  зозулі  не  рахують.

В  маленькім  замку  у  гірській  країні
Останню  свічку  загасити  мушу.
Лишаю  в  ньому  спогади  і  мрії.
Він  зрозуміє  –  замок  має  душу.

Та  кам’яна  душа  припаде  снігом,
Мороз  скує  до  замку  всі  дороги.
Лиш  в  темряві  бездонних  вікон
Чиясь  любов,  твої  й  мої  тривоги.

Це  не  печаль,  не  жаль,  немає  туги.
Колись  тебе  я  називала  просто  другом.
Гриби  у  лісі  осінь  вже  віщують.
Літа  ідуть  –  зозулі  не  рахують.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259189
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2011
автор: blyskavka