Я плачу нестримно і гірко, бо я тут одна.
Сама-самотиною біля старого вікна.
Я плачу, а сльози солоні і дуже гіркі.
Втрачаю життя. Кругом хаос невидимий, і
Так важко мені все оце у собі заховать.
Душа розривається, хоче тобі розказать.
Якби віднайшовся, кращий у світі, мій друг,
Усе розповіла б тоді до його добрих вух...
Ніхто не бажає нікому тут допомогти.
Воліє не знати, не бачить, не чути. Піти.
Світ швидко міняється знову, йому не до нас.
Щодуху летить розсікаючи простір і час.
Чи здатний цей світ оглянутись на нас, на людей?
Чом змушений не помічати багато речей?
Я плачу, ридаю, і болісно дивлюсь в пітьму.
Одна я. Нікого зовсім не турбує чому...
Оригінал
I Cry,
Cause I am on my own.
The tears I cry are bitter and warm.
They flow with life but take no form
I Cry because my heart is torn.
I find it difficult to carry on.
If I had an ear to confide in,
I would cry among my treasured friend,
but who do you know that stops that long,
to help another carry on.
The world moves fast and it would rather pass by.
Then to stop and see what makes one cry,
so painful and sad.
And sometimes...
I Cry
and no one cares about why.
Tupac Shakur
Для ілюстрації використано фото Ilya Kazakov "У окна"
http://www.kazakov.biz/coppermine/displayimage.php?pos=-458
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258275
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.05.2011
автор: Мазур Наталя