Пелюстки троянди летять із під ніг...
Обірвати життя ти так легко їй зміг!
І втоптавши у землю те серце її
ти рушив бездушно на зустріч "меті"
І ти ідеш..Чи то пливеш,
і не знаєш,чого ти ждеш.
Небесні сльози тебе вмивають-
вони твій шлях вже добре знають!..
А ти ідеш ,чи то пливеш,
легенький вітер-і впадеш,
утонеш в тих небесних сльозах-
це буде їхня тобі помста!
І ось якось раптом ти очі відкрив,
і де ти мав серце -з'явився там лід.
І біль дуже гостра пройшлася тобою,
і забувши про все-ти вдавився тугою!!
І ти підеш,та ось -впадеш!
Ще трішечки -і просто вмреш!
А люди збоку пробігають,
тебе бездушно оминають.
А ти підеш -та знов впадеш!
Чоло своєю кров'ю втреш!
І мов у долі у полоні
ти згинеш полум'ям із стоном.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2011
автор: Nyu Refugee