Ворожила востаннє

Тебе  намалюю  я  ніжними  росами,
витчу  торканням  пальців  по  спині..
без  тебе  тут  забагато  простору
й  давно  вже  схололі  дрова  в  каміні.

 Тебе  намалюю  я  вдаваним  пострілом
мрій  моїх  в  сивість  травневого  неба,
синню  наскрізь  продірявлене  поспіль,
сонцю  потрібно  всміхнутись  до  тебе

 Тебе  намалюю  я  ніжкою  босою
наворожу  нашу  зустріч  в  тумані..
трава  шурхотить..то  ти?..чи  здалося?
мабуть  здалось.ворожила  востаннє

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.05.2011
автор: LIRA