Барвінком стелиться на цвинтарі печаль,
травою поросли занедбані могили,
завмерли в вічності в них радощі та жаль,
забули їх чи може пам'ятати не хотіли.
Легким туманом вкриється земля
ховаючи уламки втрачених ілюзій,
поламані хрести мов докоряють нам -
шануйте пам'ять, бо помрете в тузі.
Блакитним цвітом стелиться журба,
чомусь на цвинтарі завжди його багато,
мов килимом вкриває землю там
де пам'ять залишилась лиш у датах.
15.04.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256995
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.05.2011
автор: Alyana