Там де зелені очерети
У небо стрілами пішли,
В життя укинуті дуплетом,
Колись ми,братику,росли:
Ти-моряком,а я-поетом.
Отам навчилися кохати.
Туманів теплим молоком
Нас напувала ніч,як мати.
І за штурвалом,й за рядком-
Смак ночі не забути,брате.
Вже літ насотано моток...
По хвилях-ти,а я-у думах:
Давно блукаємо,браток,
І бережем в сердечних трюмах
Той очеретяний куток.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256751
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.04.2011
автор: Терен