Я втомилась,мабуть, так втомилася...
Без пояснень, на жаль, - надто боляче.
Гріє душу відлуння у крилосі,
Про повернення й зцілення молячи.
Невблаганно минаємо відстані,
Що здавались важкими й зат́яжними.
І гадаєш, що рани залічені
Почуттями новими міражними.
Заяложені крапки тризначенням.
Я втомилась від фраз недоказаних.
Якби можна було знати зразу нам,
Чого варті нещирі пробачення...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256356
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.04.2011
автор: Марічка9