Збуджуються одна за одною клітини тіла,
Коли феромони пахнуть ігриво,
Хтось прошепоче на вухо:"Богиня..."
А я не звертаю уваги на восьме світу диво.
Я залягаю на дно спокуси,
Зриваю дах своєї стріхи,
Мене неначе мороз трусить,
Ти жалієшся для втіхи.
Кидаю в день свої бажання,
Відкриваю в ночі лиш себе,
Закрию варота для своого кохання
Ти не я і не потріюно неба.
Зрозуміючи своє хотіння,
Відкриваєш свої крила,
Падає на мороз тремтіння,
Маючи чорно-чорні вітрила.
Макулатура моїх тупих віршів
Згорить разом із попелом, горіння,
Немаючи під ногами ступнів,
Я поринаю з головою у власні страждання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255551
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.04.2011
автор: Даша Піддубна