Один. Сумує. Тихо. Кволо.
Вона – далеко. З ким? Байдуже.
Немає з ким сказати слово.
З кимсь іншим – хочеться не дуже.
Щомиті згадує про неї:
Її обличчя, плечі, руки...
Цепи стискають від розлуки.
Хтось інший – має привілеї.
А що у серці? Біль, терпіння,
У мозку розгинає цвяха.
За що? Він зовсім не невдаха!
Із його серця пісня лине.
Один. Далеко. Сохнуть струни
Якими свої вірші грає.
Закоханий, хоча й не юний.
Не скаже. Бо дійде до краю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255461
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.04.2011
автор: Віктор Нагорний