Так складно рахувати дні..
Рядки самі лягають у вірші..
Як боляче уламками кохати душу,
Яку я все-таки забути мушу.
Цей день..Ці дні..Все не для нас..
Кохання нашого ніхто не спас.
Я подихом важким втамую спрагу смерті,
Забути все?!-Розбитись і померти..
Надію стерти.І мрії-вщент,
Останнім буде цей фрагмент.
Вже більш немає слова "ми",
Уже все просто.Тепер окремо "я" від "ти" ..
Всі спогади лишились у руїнах,
Продирявлене шатро висить на стінах..
Я не зрікаюсь,любитиму мабуть когось іще,
Та пам'ять,що в мені,повік кохатиме тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255200
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.04.2011
автор: Апатія Нескінченна