Крізь сигаретний дим мовчу,
Ковтаю свої сльози,
В душі, як анахорет* кричу
Не залишаючи тривоги.
Спускаю біль свою в труну,
Заточуючи в себе,
Невже весна уб"є зиму,
Що то за стогін у смоєму морзі?
Погляд в землю затопчу,
Серце на відсотки поміняю,
Горло болить і я прошепчу:
"Що зі мною, моя доля?"
Кредит на сутінки візьму,
Місяць загорну в світанок,
Невже любов моя прошла,
А ти залишився закопаний, п"янкий поцілунок...
анахорет*-(греч.)самітники.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=255056
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.04.2011
автор: Даша Піддубна