Весна-поетеса

Весніє  подвір’я,  блищить  у  шовках,
А  сонце  відкрило  фіранки
І  сипле  на  землю  нам  струмені  благ,
Радіючи  мрійному  ранку.

Завзяті  і  горді  стоять  в  холодку
Ірисів  оголені  вістря.
А  дружні  бруньки,  як  малята  в  садку,
Готуються  вирости  в  листя.

Лозиння  бузкове,  застромлене  ввись,
Обвилося  вітру  стрічками.
І  скромний  цвіт  кленів  –  скоріше  дивись!  –
Сховався  у  гронах  вінчальних.

По  теплій  доріжці,  траві  молодій
Промінчики  бігають  босі,
Вплітають  позичені  в  сонця  вогні
В  кістляві  гілки  абрикосів.

Під  сонцем  народжене  –  квітне,  бринить,
Здається,  що  першою  з  весен
Цю  землю  любила  й  небесну  блакить
Ще  юна  Весна-поетеса.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254662
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.04.2011
автор: Антоніна Спірідончева