Любове моя, хоч я прибраний в іній,
І скиба уже не одна на чолі,
Веди мене шляхом із чіткістю ліній ,
Щоб добрі сліди я лишив на землі.
Підошвами кривди столочені нині
Скорботні стежини на ниві життя,
Любове , одна ти під цим небом синім
Приємна і лагідна на сприйняття.
Даруй мені ласку любити поблизьких
У церкві , родині , вітчизні моїй;
Наповни собою і душу, і мислі,
Теплом своїм ніжним навіки зігрій.
2010.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254501
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2011
автор: Рідний