Вона була сумна,
Коли на її душу
Упала вагота
Страшна і не порушна.
Вона була не там,
Де ми були учора,
Але печаль все та ж,
Все та ж і буде знову.
Вона жила як ми,
Але для неї скінчено
Відтоді назавжди,
Й відтоді вже не змінено,
Та й ми були не там,
Коли на її шию
Спустилася петля.
Пітьмою нас накриє,
І трісне від жалю
Те серце і розіб'ється
Впаде в душу мою
І, може, там зігріється,
І може я сцілю,
І будеш ти оплакувать
Мою печаль-змію,
Але мене не згадувать...
19.04.2010
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=254475
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.04.2011
автор: Maggie Bee