Наречена в траурі

Для  неї  і  весілля,  і  похорон  стали  однотипні,
Смерть  розбавила  життя,  влила  чорні  краски,
Всі  люди  вже  були  були  не  дотепні,
А  лиш  дебілами  на  яких  маски...

Всі  жаліюсть  співчуваючи  та  всеодно  не  знають,
А  вона  кохала,  кохала  до  безтями.
Бачучи  її  тихо  вітаються,
Вводячи  байдужістю  до  безпам"яття.

Вона  не    втрачає  миті,  лишній  раз  подумати,
Переоцінити  казку,  яка  стала  жахом,
Як  все  це  подолати  і  далі  йти,
Без  нього  не  змогла.  У  весільній  сукні  похоронили...

P.S.В  народі  існує  повір"я:    якщо  хлопця  або  дівчину(неодружених)  хоронять  у  весільних  нарядах,  то  у  цій  міцевості  потрібно  очікувати  смерть  ще  однієї  молодої  особи  протележної  статі.  Так  як  наречена  без  нареченого(  і  навпаки)  не  можуть  існувати  один  без  одного  на  цьому  і  на  тому  світі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253686
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.04.2011
автор: Даша Піддубна