Прошу, зніміть з хреста Ісуса...
вінок терновий із молитви...
проколює насквозь всю суть...
яка в любові!Ви прокляті!
Ні, ми трикляті!Боги рабами
зігнивають ще за життя...
Вони не знають, не відають...
Прости, мене, бо я ще гірша...
Я втратила в собі тебе...
і святості в мені немає...
вона зійшла із кров'ю...
плоттю, духом на воді....
Вона воскресне, як і ти...
коли хрести з грудей знімуть ...
І кожен у собі тебе побачить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=253552
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 13.04.2011
автор: Любомила