Україно моя, преславна!

Україно  моя,  преславна,  
Як  тебе,  моя  рідна,  люблю,  
Твою  землю  й  річки,  кохана,  
Як  тебе  я  боготворю…  

Нема  в  світі  у  всім  такої,  
Надихаєш  моє  життя,  
Я  весь  твій,  я  увесь  з  тобою,  
Україно,  країно  моя…  

Нема  краще  за  тебе  в  світі,  
І  ланів,  твоїх,  і  лісів,  
Я  цим  марю  у  кожній  миті,  
Надихаюся,  рідна,  цим…  

Ти  для  мене  є  Матір-Природа,  
Де  найкраща  є  неба  блакить  
Ти  для  мене  Божествена  врода,  
За  тебе  моє  серце  болить…  

Я  бажаю  тобі,  країно,  
Благ  всіляких,  щоб  ти  цвіла,  
Процвітала,  щоб  кожна  родина,  
Та  ніколи  в  біді  не  була  

Щоб  ніколи  тебе,  боронь  Боже,  
Супостат  не  посмів  топтати,  
Тобі  слабкою  бути  не  можна  
Пам’ятати  історію,  знати  

Нам  потрібно,  усім  українцям,  
Вороги  нас  дурили,  було,  
Руйнували  церкви,  і  дзвіниці,  
І  палили,  все  вкруг,  що  гуло  

У  степах  українських  від  стону,  
Роздирали  наш  люд  на  шмати  
Від  славетного  Сіверсько-Дону  
Аж  до…,  знаєш,  то  матінко,ти  

Україно,  державо,  любима  
Свою  міць  ти  у  силі  тримай  
Не  здамо  ми  ніколи  країну  
Ворогам  своїм,  грець  їм  всім  хай!  

30.07.2010  

©  Евгений  Кедров,  2010
Свидетельство  о  публикации:  №  6963-179493/20101120

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252631
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.04.2011
автор: Evgenij_Kedrov