... моя Аліса прокидається практично вранці-
саме тоді ненажерливий кролик доїдає сонце,
а крихти, які не смакують, вішає зірками на небо.
Аліса ніколи не куштувала шоколадно-ванільного суму,
з неї не стрибали вірші з розкуйовдженим волоссям
і безсюжетність снів не перекреслювала чекання ночі.
Моя Аліса ненавидить казки з щасливим фіналом -
вона навмисне стирає фінал зі сценарію свого життя.
Її кімната не визнає поклоніння кавовій гущі,
а на світло її ранку ще ніколи не прилітали метелики.
Алісу дратує синій колір і символічність дешевої біжутерії,
але вона обожнює золото тверезих думок.
Зеленоока Аліса спочатку плутає мрії з розпорядком дня,
а потім розуміє, що для неї це одне й те саме.
Її не гнітить одноманітність та сірий колір міста
і їй не хочеться вдихати аромат щойно написаних листів.
Моя Аліса голосно сміється з тих, хто вірить в чудеса-
вказівним пальцем вона дарує їм статус невдах.
Їй не хочеться зігріти безпритульне кошеня
чи прокручувати в пам'яті сотні обіцянок,даних собі.
║║║Штрих-кодами повзуть твої бажання на подарунковому папері
і щастя досягається одним дотиком до блиску вітрин-
Алісо, не дозволяй мені бути тобою...║║║
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=252266
Рубрика: Верлібр
дата надходження 07.04.2011
автор: Biryuza