Минають дні, минають люди
Ідуть по одному з життя.
Та опіки на серці будуть
Боліти й кровоточити, дарма…
Дарма у серце своє запустив,
Без дозволу та без вагання
Усіх отих, що зараз йдуть
Залишивши на згадку,
Лиш усміхнене страждання!
Ті посмішки, прекрасні і наївні
В яких втонув відразу я
Забуть не зможу до тих пір,
Поки горить свіча моя…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=251382
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.04.2011
автор: БарабаХ