Завелися на світі зомбі.
Заполонили увесь світ.
Завдячуєм суспільній бомбі.
Що припинила наш політ.
Ці зомбі є на кожнім кроці.
Їх зустрічали ти і я.
На п'ять мільярдів в цьому році.
Ними наповнена Земля.
Вони живуть, бо хочуть жити.
Їдять і п'ють і це усе.
Не вміють зомбі ті любити.
Нічого в світ він не несе.
Мета - виконувать накази.
Робити те, що каже Він.
До них не вчепиться зараза.
Не вб'є їх вірус ні один.
Ці зомбі всі не знають жалю.
У стадо б'ються мов скоти.
Цих зомбі я вже вдосталь знаю.
Дивись хоч ним не стань і ти.
Дивись не стань рабом системи.
Не згасне вогник хай в очах.
Дотримуйся своєї теми.
Долю тримай в своїх руках.
Не перетворюйся в істоту.
Які тут ходять повсякчас.
Біжать швиденько на роботу.
Раби гатунку "перший клас".
Не перетворюйся на зомбі.
Живий мертвець, ходячий мрець.
Ти не живи в суспільній колбі.
Бо буде світові кінець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250924
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.03.2011
автор: Прибулець