* * *

У  серці  лиш  осколки  від  пляшок
Того  вина,  що  ми  пили  й  п’яніли.  
Казав:  «Вона  найкраща  із  жінок»,
Хоча  вона  того  і  не  хотіла.

Не  мріяла  про  погляди  у  слід,
І  рідко  озиралася  в  минуле.
Коли  не  танув  лід,  холодний  лід,
То  що  їй  ті,  кого  вона  не  чула?

Мабуть,  хтось  ненавмисне  знов  прирік
Закрити  очі  й  бути  за  спиною.
Казала:  «Він  найкращий  чоловік»,
і  була  просто  з  відчаю  собою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=250900
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.03.2011
автор: Halyna