Сучасне село,знайома картина,
Сніг тає поволі,і мляво на дворі,
Весна розревілась,мов чиясь дитина,
Горить,наче в пеклі,та свічка в горі,
Там чується стогін,і сльози рікою,
Там страшно до болю,знайома людина,
Була комусь дочкою,а комусь сестрою,
Ну що тебе дівчинко так рано убило?
Туди вже протоптана стежка печалі,
У вічну дорогу проводжають тебе,
Які не відомі,ти бачиш там далі?
В які двері раю тебе піднесе?
Тобі не пасує,так рано могила,
Тобі не пасує весільне сукно,
Для них вже не буде цей світ більше милим,
Без тебе,чи жить - чи не жить,тепер все одно.
Батьки не повинні ховати дитину,
Не має траплятись цього,
Ти так ще багато не бачила світу,
Нажаль… й не побачиш ти більше його…
приходять прощатись з тобою усі,
говорять вони "вона ще дитина
в пятнадцять,дорога починатись повинна...
для тебе ж...обірвалась вона на завжди...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249929
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 27.03.2011
автор: Таті