Благословенна Грузії земля,
Що породила нам Такого Сина!
Він дух свободи виніс звідтіля
І світочем приніс на Україну!
Любив зелені гори і садки,
Козацьу славу, що піснями лине,
Кобзарських дум немеркнучі рядки
І нашу мову ніжно-солов'їну.
Картав він можновладців, як умів,
Що довели країну до загину,
Тримають люд нещасний у ярмі
І не говорять мовою Вкраїни.
Тепер його між нами вже нема,
Лишились двоязикі та дволикі,
Георгія ж голівонька ясна
Скотилася в безвиході навіки.
Його ховати "серед степу" час,
Калину посадити край могили...
Він був тоді найкращим серед нас,
За це його так підло й люто вбили!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249281
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2011
автор: Віра Нагорна