Ти пахнеш молоком і цигарками,
сапфіри-очі зваблюють цю ніч.
Я тінню блимну, заведу знов рани -
відвертих, рідних, наших ще узбічь.
Ти дихаєш фіалками так тепло!
І карамельні губи розбивають вщент
усю буденність - нетривале пекло,
а тут, як рай, між сонцем і дощем.
Ти близько, скупо відчуваю тілом
Ірисок запах й аромат цитрин...
Ти закохався так зухвало і невміло,
що я повірила у "I love yоu" з вітрин...
Ти - шоколад в моїх оазах кави.
Ваніль небес над нами заплелась...
Ти пахнеш молоком, а ще - лукавий.
І в тобі - не згубилась, а знайшлась.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=249107
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.03.2011
автор: тепла осінь