... Зореносцю,з млості твоїх снігів повертаюсь,
каюсь в трьох найстрашніших гріхах
і страх вже не страх-якось навіть незвично.
Вічно самотній і не тому, що нікого-
пороги ніжаться в пелюстках опалих,
а мені тиші мало...Вкрала список ще вчора,
світлофори сяють пристрастю скляною-
ще зимою квіти дивились у стелю,
аквареллю малюю дім...поспішають гості.
Зореносцю! То лиш в твоїх руках не розтану,
ледве чути сопрано і двері скриплять навздогін.
З наших стін відпадають мрії-полотна діряві,
твоїй славі не збутися...як мені.
На стіні...на червоній стіні досі залишки млості,
поспішаю в твій світ. (Не сумуй,Зореносцю!)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248928
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2011
автор: Biryuza