От усіляке буває, усіляке з людьми буває, а в мене одне-я тебе зустріла!
Ти-далеко не ідеал! Ти інколи вбиваєш байдужістю очей, жестів, слів та не тільки цим в тебе ще багато недостатків, але мені так подобаються твої сильні руки, які для мене такі рідні, очі мене інтригують якоюсь іскрою божевілля, а про твої широкі плечі взагалі мовчу!
Побачивши тебе мене не полишало почуття ненависті, а потім якось саме перетворилось в симпатію. Так несподівано для мене самої.
Мені так подобається якісь незрозумілі жарти, з яких я все ж сміюсь(бо дійсно смішно), твої крики і те, що тобі неможливо закрити рота, навіть тоді коли всі просять і навіть кричать на тебе. Мені подобаються фото твого маленького братика. Подобається, що ми слухаємо однакову музику, що нам разом так легко, та те, що з тобою я почуваю себе добре.
Як би ти тільки знав, що по дорозі в коледж я мрію, побачити тебе.
Мрію, щоб ми разом йшли за ручку і ти питав чи не холодно мені.
Я мрію, про те, як ми з тобою танцюємо повільний танець і ти питаєш чи можна мене провести додому. Про те, що я тобі допомагаю з твоїми проблемами, що лиш я тебе можу заспокоїти. Мрію, щоб ти мав в мені потребу, як у воді, їжі, повітрі...
Щоб ми одне для одного були всим, всим, а не частинкою із УСЬОГО
Ти - для мене багато значиш, але мені так боязко тобі це показати.
Я боюсь не тієї реакції, яку я так шалено чекаю.
Боюсь, що ти зможеш кинути мене заради чогось неважливого, що покаже мені, що я для тебе значу навіть менше ніж це "неважливе".
Мої почуття чисті, для тебе я відкрила б душу...
Як жаль, що ти про це не знаєш...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248885
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2011
автор: Квіточка)