Я змалечку допитливим дитям цей Всесвіт загадковий пізнавала,
Складала із кришталиків життя, а серцем своє щастя малювала.
Виліплювала радість із квіток, що пригорнулись у садку зеленім,
Безмежність рахувала до зірок і рахувала мрії здоровенні.
…Насправді, таємниці тут нема: хіба душа приховує секрети?
Життя мені дається задарма.., чому ж за гроші смерть гукаєм: «Де ти?»
Чому ми не навчилися в життя, що тільки те для кожного безцінне
Що просто так дається?.. а проте: усе даремне – разом з тим нетлінне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248686
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2011
автор: Олеся Шевчук