На барабанах нервів грають краплі…
Подібні ліки не допомагають.
Кохання– це симптом хвороби Щастя,
Тож я на операцію лягаю.
Виймають серце без анестезії,
Бо та, здається, гірша за отруту,
Шкодую,що немає амнезії,
Бо іноді так хочу все забути!
Лікуюсь довго…. Крапельниця часу
Лише дратує, тільки заважає,
Потік із трубочок свідомість швидко гасить,
Його разом з думками виливаю.
Відвари слів лікують значно швидше,
А кров душі дарма переливають.
У шприц турботу, співчуття й огиду
Щодня спокійно лікар набирає.
Проклята епідемія кохання!
Було б в дитинстві щеплення робити!
Вакцину винайшли – знайти її не важко,
Та головне по-справжньому хотіти.
Знешкоджено один симптом – кохання
Й хвороба Щастя легше протікає.
Таку потрібну людям медицину
Демонстративно всі не помічають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248454
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2011
автор: nastya_konyk