Ми бачились востаннє так давно,
на тім кінці заплутаних ілюзій.
Мабуть, у першій обопільній тузі
за почуттями, або тільки сном…
Ми плавили слова міцним вином,
даремно намагаючись збагнути,
хто з нас кому наплів на серці пута…
Ми бачились…
востаннє…
знов і знов….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247846
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2011
автор: Софія Кримовська