Ти кричала до мене з газетних шпальт,
Я у космос літав і лягав під потяг.
Куртизанки потроху втрачали шарм,
Стриптизерки повільно скидали одяг.
Твій портрет не змінився, а поміж тим
Руйнувалися гори, росли атоли.
Прибалтійський прибій викидав бурштин
І молився на рани Христа католик.
А насуплений турок смоктав кальян,
Ворожив неквапливо на гущі з кави.
Серед сотень розлучень наш мезальянс
Міг би стати красивим, та був кривавим.
І покара спускалася на обох
За нездатність до пошуків компромісу.
Не пиши апеляцій - терплячий Бог
Врешті втратить терпець і пошле до біса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245259
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2011
автор: Kohanova