До 80-ліття першого і останнього президента СССР Михайла Горбачова
"Зла Імперія" страшнюща
сіяла страждання.
Дуже зла була,
тому що вже вона остання.
Тріснув цей "колосс" із глини
І почав хитатись.
пораділи всі країни –
можна не боятись.
В еСеСеР в вісімдесяті
КеГеБе заойкав.
Довелося розпочати
"Горбі" "п е р є с т р о й к у".
Всіх зумів зачарувати
словесним варенням.
Дивувались партократи
"новому мишленью".
"Без бумажкі" на нарадах –
ач, яка зухвалість!
"Ускоренье" запровадив,
щоб здолать відсталість.
«Г Л А С Н О С Т Ь" раптом "разрешілі",
вирішили здуру
трусонуть запліснявілу
партноменклатуру.
"ДЕМОКРАТІЇ УРОКІ» як народ усвоїв,
Горбі через пару років
квилив: "Що ж я скоїв!".
Був не радий він "параду суверенітетов»,
вирішив "спасенья раді"
наслать "камітєтов".
Комуністи зрозуміли -
досить модернізму,
"ГеКаЧеПе" об'явили.
Та було вже пізно.
Перестав й "хахол" буть сплячим,
нашорошив вуха,
розворушений добряче
Українським Рухом.
"Малорос" – романтик мрійний –
викинув колінце,
заявивши енергійно,
що став українцем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244577
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2011
автор: Віктор Ох