МОВА. (не макаронизм)

ДУЖЕ  ЛЮБЕ  СВІЙ  язык
КОЖЕН  узник
Вавилонской  башни.
Я  В  ризницу  
ЦЮ,
В  ОЦЮ
РІЗНИЦЮ
ПОНЯТТЯ  проник:
МЕНЕ  ВПУСТИВ
В  темницу  СЛІВ
Продажный  стражник.

Я  КОЖНОЙ  двери
ВІДЧИНЯВ  засов
И  стыл  ВІД  ликованья
ЗВІРЕМ  страшным,
КОЛИ  такой  же
Страшный  часослов
В  ОЧАХ  МОЇХ
ЧИТАВ  бесстрашье.

ТА  ЗРОЗУМІВ  Я:
КОЖНОГО  язык--
Бессмертное
СТОРОТЕ  ЧУДО-я-ВИЩЕ,
Способное
ЯК  подвиг  совершить,
Так  и  пройти  околицей
Побоище.

ТА  СТАВ  Я  отголоском
ДИВО-брата
Одной  из  камер
Вавилонской  башни:
СОРОКАВОСЬМИМІЛЬЙОННОГО
Рта
УКРАЇНСЬКОЇ  пашни!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244420
Рубрика: Гражданская лирика
дата надходження 02.03.2011
автор: SIRIUS