За лаштунками світла ховається тінь,
і до неї навмисно торкнулось повітря.
Засинаю сьогодні уже не один,
ми сьогодні будемо кохатись повільно.
І палається вогнище в наших руках,
Так кохання з'єднало навіки з тобою.
В тиху й пристрастну ніч я літаю як птах,
мої крила голубиш своєю рукою.
Ми зриваємо одяг, тілами сплелись;
зорепади дарують любов і малюнки.
Я зроблю що захочеш, ти тільки озвись!
І втамуй мою спрагу своїм поцілунком.
А за ним, горизонтом, де сонце зайшло,
світлі зорі і місяць на нас споглядали.
Ми були вже удвох, нам було все одно,
до нестями ажурно запально кохались.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244320
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2011
автор: Роман Штігер