Ось ще трішечки дотягнутись…

Ось  ще  трішечки  дотягнутись,
Доторкнутися  до  межі…
Бо  є  віхи  життєві,  мов  пута
Неподоланих    віражів.
Промайнули  та  й  подалися
Стоголосим  відлунням  у  світ.
Тисячами  доріг  розійшлися,
Доленосний  карбуючи  слід
По  спіралі,  а  чи  по  колу...
Оглянутися  б  й  зупинитись,
Щоб  не  стати  перекотиполем
І  до  себе  не  запізнитись...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244035
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2011
автор: Тамара Шкіндер